https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/feedПедагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.2024-01-15T11:28:15+00:00Козир Маргарита Валентинівнаm.kozyr@kubg.edu.uaOpen Journal Systems<p><strong>Проблематика:</strong> <strong>«Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка»</strong> – наукове фахове видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження галузі освіти. У журналі публікуються розвідки вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені актуальним проблемам педагогіки і психології; результати фахових, теоретичних і експериментальних досліджень психологічної і педагогічної галузей освітянського напрямку наукового знання та методичного забезпечення педагогічного процесу за результатами авторських наукових пошуків.</p> <p>Видання спрямоване на поширення досліджень за наступними напрямами:</p> <p> <strong><em>Педагогічні науки:</em></strong></p> <ul> <li>методологічні основи педагогічної освіти;</li> <li>історія вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки;</li> <li>педагогічна компаративістика;</li> <li>соціальна педагогіка;</li> <li>освітні, педагогічні науки;</li> <li>дошкільна освіта;</li> <li>початкова освіта;</li> <li>професійна освіта.</li> </ul> <p><strong><em>Психологічні науки</em></strong>:</p> <ul> <li>теоретичні основи психології;</li> <li>практика психологічної допомоги.</li> </ul> <p>Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний і культурний розвиток суспільства.</p> <p><strong>Фаховість:</strong> наукове фахове видання <strong>«Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка» </strong>включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук і доктора філософії (PhD) зі спеціальностей: 011 – «Освітні, педагогічні науки»; 012 – «Дошкільна освіта»; 013 – «Початкова освіта»; 015 – «Професійна освіта (за спеціалізаціями)») (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020р.). 053 - "Психологічні науки" (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України №1471 від 26.11.2020р.)</p> <p><strong>Засновник</strong>:<a href="http://kubg.edu.ua/">Київський столичний університет імені Бориса Грінченка</a></p> <p>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка утворений 26 грудня 2023 року шляхом злиття Київського університету імені Бориса Грінченка і Муніципального закладу вищої освіти «Київської Академії мистецтв» та є їх правонаступником (на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2022 р. №4754/4795). </p> <p><strong>Індексується</strong> <a href="http://scholar.google.com.ua/citations?user=KEYh1acAAAAJ&hl=uk">Google Scholar</a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2311-2409">Research Bible</a></p> <p><a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=66589&lang=pl">Index Copernicus , </a><a href="https://doaj.org/toc/2412-2009?source=%7B%22query%22%3A%7B%22bool%22%3A%7B%22must%22%3A%5B%7B%22terms%22%3A%7B%22index.issn.exact%22%3A%5B%222311-2409%22%2C%222412-2009%22%5D%7D%7D%5D%7D%7D%2C%22size%22%3A100%2C%22sort%22%3A%5B%7B%22created_date%22%3A%7B%22order%22%3A%22desc%22%7D%7D%5D%2C%22_source%22%3A%7B%7D%2C%22track_total_hits%22%3Atrue%7D" target="_blank" rel="noopener" data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://doaj.org/toc/2412-2009?source%3D%257B%2522query%2522%253A%257B%2522bool%2522%253A%257B%2522must%2522%253A%255B%257B%2522terms%2522%253A%257B%2522index.issn.exact%2522%253A%255B%25222311-2409%2522%252C%25222412-2009%2522%255D%257D%257D%255D%257D%257D%252C%2522size%2522%253A100%252C%2522sort%2522%253A%255B%257B%2522created_date%2522%253A%257B%2522order%2522%253A%2522desc%2522%257D%257D%255D%252C%2522_source%2522%253A%257B%257D%252C%2522track_total_hits%2522%253Atrue%257D&source=gmail&ust=1687861101418000&usg=AOvVaw2x9OBaBrSPkkpPNXP-4B9B">DOAJ</a><a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=66589&lang=pl"> </a></p> <p>ISSN 2311-2409 (Print)</p> <div>ISSN 2412-2009 (Online)</div> <div> </div> <div><u><span lang="UK">DOI:<strong> </strong></span></u><u><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2311-2409.2023.39" target="_blank" rel="noopener" data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://doi.org/10.28925/2311-2409.2023.39&source=gmail&ust=1693895560410000&usg=AOvVaw2qzu14m3F9b7l5D5B_CU2d">10<wbr />.28925/2311-2409</a></span></u>.</div> <p><strong>Представлене в каталозі бібліотеки:</strong> <a style="background-color: #ffffff; font-size: 0.875rem;" href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%9673131">Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського</a><span style="font-size: 0.875rem;">, </span><em style="font-size: 0.875rem;">Україна </em></p> <p> </p> <p> </p> <p> </p> <p> </p>https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/381Траєкторія ефективної комунікації вчителя: особливості професійно-мовленнєвого спілкування.2023-12-26T13:11:38+00:00Н. Дикаn.dyka@kubg.edu.ua<p><em>У запропонованій статті висвітлено траєкторію ефективної комунікації вчителя, зокрема, окреслено особливості професійно-мовленнєвого спілкування. Досліджено запити й потреби педагогів та вироблено практико-орієнтовані рекомендації, поради, щодо особливостей професійно-мовленнєвого спілкування вчителя.</em></p> <p><em>Підкреслено,</em> <em>що сучасне суспільство потребує педагогів нової формації, здатних легко входити в культурний та міжкультурний простір, якісно засвоювати та передавати основні смисли і цінності духовної культури людства, володіти високою культурою мовлення. Виокремлено форми</em> <em>комунікативного процесу та мовленнєвої комунікації. З’ясовано, що наслідком розширення сфери застосування усного мовлення є зниження культури мовлення писемного та погіршення грамотності. Проаналізовано сучасні дослідження з окресленої проблеми. Визначено певні труднощі щодо побудови траєкторії ефективної комунікації сучасного вчителя, зокрема: потреба в універсальному інструменті для подолання освітніх втрат та розривів; пошуки шляхів підвищення якості мовної освіти; необхідність у мовно-національній самоідентифікації педагогів; вироблення та розвиток мовної стійкості освітян; створення мовленнєвого середовища, яке б сприяло розвитку навичок ефективної комунікації; створення педагогічного осередку для розвитку та удосконалення культури мовлення та культури спілкування; розроблення методичного інструментарію для реалізації в закладах загальної середньої освіти Стратегії читання тощо.</em></p> <p><em>Подано приклади різнорівневих вправ і завдань, які сприяють удосконаленню професійно-мовленнєвого спілкування. Надано практичні рекомендації щодо реалізації особистісної траєкторії ефективної комунікації в освітньому процесі.</em></p> <p><em>Зроблено висновки про те, що у педагогів зростає мотивація щодо вдосконалення української мови. Зазначено, що власним прикладом педагоги переконують учнів у тому, що державна мова є для українського народу найвищою цінністю. Уточнено, що потребує подальшого вивчення розвиток мовленнєвої культури вчителів та впровадження лінгводидактичних стратегій правописної, риторичної та мовно-комунікативної компетентностей педагогів у системі неперервної педагогічної освіти. </em></p>2023-11-30T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/382 Становлення української фонетики та методики її навчання в освітніх закладах.2023-12-26T13:41:09+00:00Г. Кузнецоваprorektor15@gmail.com<p><em>У статті здійснено аналіз</em> <em>генези фонетичної системи української мови, методики її навчання, обґрунтовано значущість історичних процесів становлення фонетики у формуванні фахових компетентностей </em><em>майбутніх учителів української словесності. З’ясовано, що більш продуктивними етапами дослідження фонетики української мови, методики її навчання в освітніх закладах були: помежів’я ХІХ–ХХ ст.; 20–30-ті рр. ХХ ст.; часи незалежності України. Простежено підходи, методи, технології навчання фонетики. Унаочнено періоди походження мови, які гіпотетично мовознавцями зорієнтовані на хронологічні відтинки.</em> <em>Досліджено підходи, принципи, на засадах яких відбувалося становлення фонетики та фонетичної лінгводидактики української мови: ретроспективний, історичний, сталого розвитку, динамічний, «членування масиву знань» (за К. Тищенком). Проаналізовано й узагальнено найдавніші звукові зміни, описані М. Жовтобрюхом у монографії «Історія української мови. Фонетика». Результати аналізу представлено як фонетичний кейс «Факти з історії фонетики рідної мови: найдавніші звукові зміни, їх національна унікальність».</em></p>2023-10-16T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/383Підготовка майбутніх вихователів до педагогічного супроводу ігрової діяльності дітей раннього віку2023-12-26T13:49:41+00:00Л. Гаращенкоl.harashchenko@kubg.edu.uaО. Літіченкоo.litichenko@kubg.edu.uaТ. Шинкарt.shynkar@kubg.edu.ua<p><em>Здоров’язбережувальна компетентність є важливою складовою професіоналізму педагогів закладів дошкільної освіти та необхідною умовою здійснення педагогічного супроводу ігрової діяльності (рухливих ігор та ігрових вправ) дітей раннього віку. Мета дослідження – висвітлення особливостей фахової підготовки майбутніх вихователів до педагогічного супроводу ігрової діяльності дітей раннього віку. Завдання: визначити критерії і показники рівня розвитку оцінки кваліфікаційної компетентності щодо здійснення педагогічного супроводу ігрових вправ; здійснити аналіз змістового та технологічного компонентів фахової підготовки студентів до педагогічного супроводу ігрової діяльності дітей раннього віку. З’ясовано, що студенти мають певні труднощі у здійсненні ігрової діяльності дітей раннього віку (ігрових вправ з розвитку рухів). Зроблені висновки про недостатню результативність фахової підготовки студентів до здійснення освітньої взаємодії з дітьми раннього віку у галузі фізичного виховання. Це обумовило необхідність удосконалення змісту робочої програми курсу «Здоров’язбережувальні технології в дошкільній освіті» для студентів 012 Дошкільна освіта. А також удосконалення змісту і методичного інструментарію проведення навчальних занять, які б відображали єдиний системний підхід до формування професійної компетентності майбутніх вихователів у галузі фізичного виховання дітей раннього віку. Удосконалення змісту програми та навчальних занять, ретельне продумування системи завдань та їх якісне виконання створюють основу для повноцінного оволодіння змістовим компонентом навчальної дисципліни для подальшої професійної діяльності з дітьми раннього віку. <strong> </strong></em></p>2023-11-14T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/384Особливості підготовки вихователів до формування просторових орієнтувань дітей раннього віку.2023-12-26T13:56:16+00:00Н. Голотаn.holota@kubg.edu.uaА. Карнаухова a.karnaukhova@kubg.edu.ua<p><em>У статті розглядається сутність поняття «просторові орієнтування» і його компоненти; особливості формування просторових орієнтувань у дітей раннього віку. Проаналізовано результати досліджень щодо підготовки вихователів до формування елементарних математичних уявлень дітей раннього та дошкільного віку в освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Відзначено, що сучасна система дошкільної освіти потребує висококваліфікованого вихователя, здатного ефективно формувати просторові орієнтування дітей раннього віку в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, враховуючи надзвичайну важливість просторових уявлень для розвитку дитини. Визначено підґрунтя теоретико-світоглядних засад фахової підготовки майбутнього педагога до формування просторових уявлень дітей раннього та дошкільного віку, окреслено зміст підготовки вихователя до формування просторових орієнтувань дітей раннього віку, що передбачає засвоєння студентами характеристик категорії «простір», знання психофізіологічних характеристик розвитку дітей раннього віку; засвоєння психологічних особливостей формування просторових орієнтувань дітьми раннього віку; оволодіння психологічним, педагогічним і методичним інструментарієм формування просторових орієнтувань дітей раннього віку у різних видах діяльності.</em></p>2023-11-25T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/385Виклики та ризики впровадження інноваційних практик у вищу освіту України.2023-12-26T14:03:01+00:00М. Козирm.kozyr@kubg.edu.uaА. Садaosad.fpo23m@kubg.edu.ua<p><em>У статті йдеться про впровадження інноваційних практик в Україні, їх доцільність використання у вищій освіті, виклики та ризики, які спричиняють як прогрес, так і занепад вищої освіти. Автори наголошують на необхідності впровадження інноваційних ресурсів у галузь освіти дорослих, адже саме в кризових умовах сьогодення створюються новаторські цифрові ресурси. Визначено, що метою даної статті є розкриття ефективності впровадження інноваційних практик як важливого об’єкту розвитку вищої освіти України. Завдання полягає у дослідженні інноваційних практик: викликів сьогодення, доцільності застосування та уникнення ризиків, які можуть призвести до занепаду вищої освіти; огляд переваг і недоліків ресурсів штучного інтелекту: Gamma, ChatGPT. Авторами схарактекризовано особливості понять “інновація” та “інноваційні практики”, спрямовані на забезпечення якісного навчання здобувачам вищої освіти в кризових умовах сьогодення, зокрема, повномасштабного вторгнення та відсутності електроенергії. Проаналізовано доцільність впровадження інноваційних практик ХХІ століття, до яких варто віднести застосунки штучного інтелекту, наприклад, Gamma, ChatGPT. Закцентовано увагу на тому, що на вищу освіту України суттєво впливає європейський простір, адже освіта базується на структурі європейського типу, відповідно процес навчання перебуває на шляху їх опанування. З’ясовано, що система освіти дорослих в Європейських країнах недосконала, найбільшою проблематикою є забезпечення якісної підготовки педагогів, якій повинна приділятися достатня увага, бо підґрунтям квалітативної освіти є саме висококваліфіковані фахівці. У висновках, як аргумента значущості, виокремлено те, що від впровадження інноваційних практик у вищу освіту України залежить збереження інтелектуального потенціалу нації в складних умовах ХХІ століття, яка характеризується викликами суспільства.</em></p>2023-10-28T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/386Виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у контексті формування соціокультурного світу дитини дошкільного віку2023-12-26T14:22:05+00:00Г. Шкляєва galinashklyeva5016@gmail.comО. Бровата brovataolena@ukr.netО. Ільченко rassoshinaoksana@gmail.com<p><em>У статті розглянуто актуальне питання щодо важливості виховання ціннісного ставлення до Батьківщини, що обумовлюється тенденціями розвитку та реаліями сучасного суспільства. Авторка наголошує на необхідності формування світоглядних позицій підростаючої особистості засобами народної педагогіки, активного залучення дітей дошкільного віку до цінностей нашого суспільства.</em></p> <p><em>Виховання ціннісного ставлення до Батьківщини ґрунтується на національних та загальнолюдських традиціях, культурі, багаторічній спадщині народної педагогіки. Сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти базуються на впровадженні інноваційних технологій та інтегрованих підходів до формування та розвитку особистості дитини, вони мають спиратися на національну культуру, цінності народної педагогіки та етнопедагогіки рідного народу.</em></p> <p><em>Авторка наголошує на значущості виховання ціннісного ставлення до Батьківщини засобами народної педагогіки у дошкільників, що обумовлюється, у свою чергу, реаліями сьогодення. Україна виборює своє право на життя: вільне, спокійне, незалежне. Саме тому питання виховання людини-патріота стоїть надзвичайно гостро та вирішувати його треба у контексті подальшої консолідації українського суспільства щодо проявів патріотизму, національної свідомості та самосвідомості, любові до Батьківщини, рідного краю та свого народу.</em></p> <p><em>У запропонованій статті проаналізовано теоретичні аспекти виховання ціннісного ставлення до Батьківщини, наголошено на необхідності ґрунтуватися на національних та загальнолюдських цінностях, традиціях, культурі, багаторічній спадщині народної педагогіки.</em></p> <p><em>Схарактеризовано сучасні тенденції дошкільної освіти, які базуються на впровадженні інноваційних технологій та інтегрованих підходів до формування та розвитку особистості дитини, підкреслено важливість спиратися на національну культуру, цінності народної педагогіки та етнопедагогіки рідного народу.</em></p>2023-11-17T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/379Підхід Реджо-Емілії у взаємодії з дітьми раннього віку.2023-12-26T11:25:50+00:00К. Фаббіv.viunnyk.asp@kubg.edu.uaВ. В'юнникv.viunnyk.asp@kubg.edu.ua<p><em>У статті висвітлено унікальний Реджіо-Емілія підхід, знайомство з яким є важливим у розрізі змін у дошкільній освіті України відповідно світових освітніх тенденцій сформульованих відповідно до загальних змін у світі (пандемія, війна, екологічні проблеми тощо). </em><em>Описано важливість створення умов для самовираження дітей в освітньому середовищі закладу дошкільної освіти за допомогою спеціально створеного середовища. Здійснено аналітичний огляд щодо середовищного підходу запропонованого </em><em>Р</em><em>еджіо</em><em>-Емілія </em><em>підходом та впливу такого середовища на розвиток гармонійної особистості. Підняті питання щодо можливості надання дітям достатнього вільного часу у наповненому матеріалами середовищі. Окреслено особливості впровадження </em><em>Р</em><em>еджіо-</em><em>Емілія </em><em>підходу у структуру дня дітей раннього</em><em> віку</em><em>: зустріч на п’яцца і її важливість у створенні взаємозв’язків між всіма дітьми і дорослими; проведення асамблеї і її основні моменти; вибір діяльностей і особливості подання їх відповідно до опрацьованої попередньо документації; різновиди діяльностей у середовищі і пов’язані з ними облаштування закладу. У статті висвітлюються ідеї організації життєдіяльності дітей у закладах дошкільної освіти різної форми власності, які працюють за реджіо-</em><em>емілія </em><em>підходом. Здійснено аналіз архітектурних рішень у закладах дошкільної освіти які працюють за реджіо-підходом</em><em>. Аргументовано важливість реалізації самовираження дитини у особистісній парадигмі в освіті. Схарактеризовано діяльності, які діти обирають протягом вільного часу: діяльності без дорослого, діяльності з дорослим, особливості їх розташування у середовищі задля зацікавлення і поглиблення у тему дослідження. Визначено основні види документації, які є важливими для формування діяльностей та пропозицій дітям, враховуючи можливість «самовираження» з зазначеними активностями. Реджіо-підхід описується як од</em><em>ин</em><em> з прогресивних і доведених роками практики підходів, що сприяють «самовираженню» дітей. Акцентовано увагу на важливості сутнісних змін у створенні розвивального простору дошкільних закладів України, які сприятимуть вільному вибору дітей і їх «самовираженню». Зроблені висновки та визначені перспективи подальших досліджень.</em></p>2023-10-22T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/380Досвід інклюзивної освіти в Угорщині.2023-12-26T11:35:51+00:00Г. Рего anna.reho26@gmail.comЮ. Тордік jtorgyik@kodolanyi.hu<p><em>У запропонованій статті на основі інтерв'ю з дослідниками, які працюють у сфері інклюзивної освіти в дитячих садках, а також з практикуючими вихователями та керівниками дошкільних закладів з інклюзивними групами, висвітлено досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та їх батьками в дошкільних закладах Угорщини. Наше дослідження не є репрезентативним, отримані результати є орієнтовними. Метою даної публікації є висвітлення досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та їх батьками в дошкільних закладах Угорщини.</em></p> <p><em>Актуальність даного питання спонукала мене дослідити теорію та практику інклюзивної освіти в дошкільних закладах Угорщини, оскільки питання інклюзивного навчання є пріоритетним в даній державі. </em></p> <p><em>Аналіз сучасних досліджень</em><em> засвідчив, що в Угорщині інтеграція, тобто включення та інклюзія людей з обмеженими можливостями, фізичними вадами та особливими освітніми потребами, а також зменшення соціальної ізоляції, є пріоритетом з моменту вступу до Європейського Союзу. </em></p>2023-10-25T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/389Індивідуальна траєкторія професійного вдосконалення педагога: результати наукової розвідки2023-12-27T07:52:14+00:00В. Бойченкоv.boychenko@kubg.edu.ua<p><em>У статті відбито результати наукової розвідки, спрямованої на вивчення теоретичних досліджень та практичних рішень, орієнтованих на проєктування та реалізацію індивідуальної траєкторії професійного вдосконалення педагогів. </em></p> <p><em>Окреслено теоретичні підходи та виокремлено практичні рішення щодо професійного вдосконалення педагогів в системі післядипломної педагогічної освіти.</em></p> <p><em>Уточнено та конкретизовано зміст базових понять «професійне вдосконалення педагога» та «індивідуальна освітня траєкторія» на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень; виявлено ключові суперечності в практиці проєктування та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії професійного вдосконалення педагогів в системі післядипломної педагогічної освіти; визначено основні напрями подальших наукових досліджень в теорії та практиці.</em></p> <p><em>В результаті дослідження обґрунтовано провідні підходи до професійного розвитку педагогів; визначено зміст ключових понять «професійне вдосконалення педагога» та «індивідуальна освітня траєкторія»; окреслено результати низки експериментальних досліджень, зокрема - в системі післядипломної педагогічної освіти міста Києва.</em></p> <p><em>На підставі аналізу визначено напрями подальших наукових досліджень, які будуть зорієнтовані на теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку моделі проєктування індивідуальної траєкторії професійного вдосконалення педагогів, розроблення та апробацію інструментів індивідуалізації професійного вдосконалення в системі післядипломної освіти.</em></p>2023-11-19T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/390Особливості просвітницької роботи в територіальній громаді щодо надання логопедичних послуг.2023-12-27T08:00:32+00:00К. Сіроштанkasiroshtan.fpsrso22@kubg.edu.uaР. Павлюкr.pavliuk@kubg.edu.ua<p><em>У запропонованій статті висвітлено особливості просвітницької роботи в територіальній громаді щодо надання логопедичних послуг. На основі теоретичного аналізу наукової та методичної літератури вивчено історичний розвиток, особливості та становлення надання логопедичних послуг та логопедії як науки в цілому. Визначено, що логопед може здійснювати корекційну, діагностичну, профілактичну та просвітницьку роботу, але особливий акцент у цьому процесі визначено на важливості роботи логопеда в територіальній громаді щодо просвітницької діяльності, співпраці з батьками та підвищення рівня їхньої педагогічної культури.</em></p> <p><em>З метою вивчення обізнаності мешканців територіальних громад (дорослих осіб, які мають дітей) було проведено опитування щодо надання логопедичних послуг. Отримані результати дослідження засвідчили, що багато батьків мають певне розуміння особливостей розвитку мовлення дитини. Більшість відповідей вказують, що батьки розуміють, коли дитина повинна почати висловлювати перші фрази та спілкуватися. Загальною тенденцією є бажання батьків бути освіченими та інформованими про розвиток мовлення своїх дітей. Важливо підтримувати цю мотивацію батьків і забезпечувати їхній доступ до надійних та достовірних інформаційних ресурсів. Інформовані батьки можуть бути більш успішними у вирішенні питань мовленнєвого розвитку своїх дітей та сприяти їхньому успіху в цій сфері.</em></p> <p><em>Дослідження підкреслило важливість інформаційної роботи з батьками, спрямованої на поширення знань про роль логопеда та наявність логопедичних послуг для дітей у громаді.</em></p>2023-10-27T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/376Чинники академічного успіху майбутніх педагогів: інноватика, лідерство.2023-12-25T12:48:02+00:00М. Браткоm.bratko@kubg.edu.ua<p>У статті презентовано результати дослідження феномену академічного успіху здобувачів освіти – майбутніх педагогів. Зроблено короткий теоретичний огляд актуальних англомовних та україномовних наукових праць із досліджуваної проблеми. На основі контент-аналізу наукових праць, власного практичного досвіду, відповідей залучених до фокус-груп здобувачів освіти, зроблено висновок про сутність феномену академічний успіх здобувачів освіти. На думку автора статті, академічний успіх майбутніх педагогів – це процес та кінцева мета здобуття освіти у закладі вищої освіти, яка виявляється в освітній і професійній кваліфікації, яка зазначена в документі про освіту; це рівень професійної компетентності, який базується на опанованих фахових компетентностей (hard skills) та навичок, які необхідні для успішної кар’єри (soft skills). Також зроблена спроба обґрунтувати доцільність реалізації інновацій, лідерства у професійній підготовці педагогів як чинників академічного успіху здобувачів освіти. Проведене дослідження актуалізувало необхідність ґрунтовного дослідження системи чинників академічного успіху майбутніх педагогів з метою вивищення якості результатів університетської освіти.</p> <p>Ключові слова: академічний успіх, вища освіта, інновації, лідерство, майбутні педагоги, університет, успіх.</p> <p> </p>2024-01-12T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/391Трансформація діяльності університетських аналітичних центрів у контексті викликів сьогодення.2023-12-27T08:12:34+00:00В. Желановаv.zhelanova@kubg.edu.uaВ. Крижановська v.kryzhanovska.asp@kubg.edu.ua<p><em>Актуальність поданої статті зумовлена глобалізаційністю та трансгресивністю сучасного суспільства, що об’єктивно стимулюють виникнення нових інтелектуальних викликів, які вимагають швидкого та якісного реагування на них певних державних інституцій. Метою статті є висвітлення діяльності вітчизняних аналітичних центрів у контексті викликів сьогодення. Завдання полягають у визначенні сутності, типів та функцій аналітичних центрів; у розкритті специфіки університетських аналітичних центрів. У статті констатовано, що аналітичні центри є суттєвою складовою вітчизняної науки, що розвивається в таких напрямах, як-от: ресурси та інфраструктура; кадровий потенціал; міжнародна співпраця; вплив політики. З’ясовано, що університетські аналітичні центри є установами, діяльність яких присвячена аналізу державної освітньої політики за підтримки університету, що має свою місію, завдання, структуру роботи та реалізує певні напрями науково-аналітичної діяльності. Представлено перелік найбільш відомих вітчизняних університетських аналітичних центрів та пріоритетні напрями їх роботи, що пов’язані з аналітикою державної освітньої політики, соціально-психологічної, економічної, культурної та інформаційної політики, інформаційної безпеки, протидії корупції тощо. Доведено, що у сучасний період аналітика та дослідження аналітичних центрів більшою мірою зосереджена на різних аспектах змін у законодавстві, політиці, відновлення та надолуження втрат під час війни. При цьому акцентовано на загостренні проблем розвитку університетських фабрик думок, серед яких виокремлюються недостатнє фінансування; ускладнення в комунікації та співпраці аналітичних центрів та органів влади; обмеження взаємодії аналітичних центрів з бізнесом; недостатня кількість аналітичних центрів. Представлено позиції науковців щодо розв’язання та мінімізації окреслених проблем у засіб інституціоналізації ринку аналітичних центрів; посилення співпраці; підвищення рівня прозорості; розробки інструментів оцінки діяльності; збільшення кількості аналітичних центрів тощо.</em></p> <p><em>Ключові слова: аналітичні центри, університетські аналітичні центри, типи аналітичних центрів, функції аналітичних центрів, проблеми розвитку університетських аналітичних центрів.</em></p>2024-01-12T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/378До проблеми розбудови екосистеми вищої педагогічної освіти.2023-12-26T11:15:09+00:00І. Леонтьєваi.leontieva@kubg.edu.ua<p><em>Останні два десятиліття питання, пов’язані з екосистемами, їх концептуалізацією та розбудовою набули особливої уваги серед дослідників. Окреслене поняття стало ще одним конструктом у когорті взаємопов’язаних ідей про системи ̶̶ бізнес-моделей, платформ, мереж, хабів, ланцюгів, породивши, водночас, «білий простір» навколо цієї функціональної одиниці, її структури, меж, контекстів й застосовності. </em></p> <p><em>Сьогодні в Україні розбудовується декілька екосистем: підприємницька; інноваційна; екосистема вивчення та тестування рівня володіння англійською мовою; психологічної допомоги у сфері освіти; цифрових рішень у сфері освіти та науки, останні три сукупно мають сприяти розбудові єдиної освітньої екосистеми. </em></p> <p><em>У статті зроблено спробу дослідити особливості формування й розбудови екосистеми, зокрема її структури, в тому числі у сфері освіти України, подано науковий тезаурус проблеми розбудови екосистеми вищої педагогічної освіти, представлений такими поняттями, як: «екосистемний підхід», «структура екосистеми», «екосистемні актори», «екосистемна констеляція», «життєвий цикл екосистеми». Розкрито етимологію поняття «екосистема освіти». Представлено огляд досліджень, які аспектно розглядають проблему розбудови екосистеми, зроблено висновок щодо тенденцій розвитку екосистеми вищої педагогічної освіти в Україні, її можливої структури.</em></p> <p><em>Ключові слова: екосистема; екосистемний підхід; екосистема вищої педагогічної освіти; структура екосистеми; тенденції розвитку екосистеми вищої педагогічної освіти.</em></p>2023-11-14T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/387Психологічна культура формування в учнів 5-6 класів особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції.2023-12-27T07:30:32+00:00Т. Цюманt.tsiuman@kubg.edu.uaО. Реваo.reva@kubg.edu.ua<p><em>У статті здійснено теоретичний аналіз окремих наукових підходів до визначення психологічної культури у вітчизняній і зарубіжній психології, звернено увагу на концептуальні ідеї щодо обґрунтування психологічного змісту формування в учнів 5-6 класів особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції. Розкрито зміст поняття психологічна культура як важливого інструмента адаптації людини в постійно мінливому соціальному середовищі та запоруки самореалізації особистості на різних етапах розвитку. Обґрунтовано авторські підходи до феномену психологічної культури особистості у питаннях формування особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції. Охарактеризовано особливості та рекомендації щодо використання системи виховної роботи через формування у молодших підлітків внутрішньо-мотиваційних ставлень, важливих життєвих навичок, розвитку особистих та громадянських компетентностей. Акцентовано увагу на тому, що педагог, який володіє психологічною культурою, може стати для молодших підлітків взірцем самодостатньої особистості у питаннях особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції. </em></p>2023-11-23T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/388Психолого-педагогічний супровід молодших школярів з порушенням мовлення в умовах спеціального закладу освіти2023-12-27T07:45:20+00:00І. Повіренна impovirenna.fpsrso22@kubg.edu.uaР. Павлюкr.pavliuk@kubg.edu.ua<p><em>У запропонованій статті висвітлено особливості психолого-педагогічного супроводу молодших школярів з порушеннями мовлення в умовах спеціального закладу освіти. Визначено, що для досягнення ефективності психолого-педагогічного супроводу учнів із порушеннями мовлення сучасні дослідження рекомендують створювати певні педагогічні умови, а саме – провести комплекс засобів, які сприяють розвитку освітнього та виховного процесу. </em></p> <p><em>У дослідженні на основі анкетування презентовано думки та досвід учасників команди психолого-педагогічного супроводу молодших школярів у спеціальному закладі освіти. Результати виявили, що більшість педагогічних працівників мають відповідний рівень професійної компетентності і практичних навичок, необхідних для успішної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, зокрема, з порушеннями мовлення. Визначено, що психолого-педагогічний супровід має бути всебічним та базуватися на мультидисциплінарному підході. </em></p> <p><em>Визначено, що спеціальний заклад освіти може вважатись оптимальним середовищем для розвитку комунікаційних навичок у дітей. Встановлено, що важливим стратегічним кроком є підвищення інформованості та обізнаності про мовленнєві та комунікативні труднощі серед усіх працівників спеціального закладу освіти для створення належного освітнього середовища. </em></p> <p><em>Отримані результати дослідження засвідчили, що підтримка соціальної взаємодії та розвитку навичок комунікації для дітей з порушеннями мовлення є життєво важливою, оскільки це може допомогти їм здобути соціальні та емоційні навички для успішної адаптації у дорослому житті. Проте, згідно з результатами дослідження, батьки та вчителі недостатньо розуміють потреби цих дітей у класі та відчувають нестачу ресурсів для надання належної підтримки. </em></p>2023-11-06T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка.