ПРОФЕСІЙНІ СПІЛЬНОТИ ВЧИТЕЛІВ: ІЗ ЧОГО ПОЧАТИ І КУДИ РУХАТИСЯ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2409.2022.388Анотація
Стаття присвячена висвітленню шляхів згуртування вчителів у професійні спільноти одно- думців із розвиненими горизонтальними зв’язками. В процесі наукового пошуку проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження і нормативно-правові документи, що регулюють діяльність професійних спільнот освітян в Україні. Встановлено, що центри професійного роз- витку педагогічних працівників відіграють важливу роль у створенні та координації діяльності професійних спільнот. Акцентовано, що в Україні професійні спільноти перебувають на ста- дії становлення, а центри професійного розвитку педагогічних працівників діють методом
«перебору варіантів» та потребують детальної інформації щодо можливих варіантів дій. Виявлено чинники, що впливають на приєднання педагогів до професійної спільноти: бажання одержати нову інформацію; можливість спільно шукати шляхи подолання професійних труд- нощів; потреба підтримки з боку колег та обміну досвідом з іншими. Наведено приклади аргу- ментів на користь участі вчителів у професійних спільнотах, які можуть використовувати центри під час інформування освітян. Визначено характеристики, від яких залежить ефектив- ність діяльності професійних спільнот: залученість учителів до обговорень; спостереження за проведенням навчальних занять одне одного, надання та отримання зворотного зв’язку для покращення професійної діяльності практик; обмін досвідом та взаємодія за принци- пом «рівний-рівному»; прийняття місії та цінностей свого закладу освіти; командний підхід до планування спільної роботи з формування компетентностей учнів, обговорення моментів, на яких потрібно більше концентрувати увагу, і колективна відповідальність за досягнення учнями результатів навчання
Завантаження
Посилання
Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству? Результати дослідження сфе- ри підвищення кваліфікації й сертифікації педагогів у рамках спільної ініціативи руху EdCamp Ukraine і Міністерства освіти і науки України / О. Елькін, О. Марущенко, О. Масалітіна, І. Міньковська. Харків : Видавництво ТОВ «Дім Реклами», 2019. 122 с.
Українські вчителі та навчальне середовище. За результатами Всеукраїнського моніторингового опитування викладання та навчання серед директорів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів (за методологією TALIS) / С. Щудло, О. Заболотна, Т. Лісова. Дрогобич : ТзОВ «Трек-ЛТД», 2018. 300 с.
Attard K. Habitual practice vs. the struggle for change: Can informal teacher learning promote ongoing change to professional practice? International Studies in Sociology of Education. 2007. №17. P. 147–162. doi:10.1080/09620210701433894
Burke R. J., Greenglass E. R., Schwarzer R. Predicting teacher burnout over time: Effects of work stress, social support, and self-doubts on burnout and its consequences. Anxiety, Stress, and Coping. 1996. №9. P. 261–275. doi: 10.1080/10615809608249406
Darling-Hammond L., Hyler E.M., Gardner M. Effective Teacher Professional Development. 2017. Palo Alto, CA: Learning Policy Institute. doi: 10.54300/122.311
Daly A., Moolenaar N., Bolivar J., Burke P. Relationships in reform: The role of teachers’ social networks.
Journal of Educational Administration. 2010. №48. Р. 359–391. doi:10.1108/09578231011041062
Goddard Y. L., Goddard R. D. Tschannen-Moran M. A theoretical and empirical investigation of teacher collaboration for school improvement and student achievement in public elementary schools. Teachers College Record. 2007. №109(4). Р. 877–896.
Eshchar-Netz L., Vedder-Weiss D., Lefstein A. Status and inquiry in teacher communities. Teaching and Teacher Education. 2022. №109. doi: 10.1016/j.tate.2021.103524
Katz S., Earl L. Learning about networked learning communities. School Effectiveness and School Improvement. 2010. Т. 21. № 1. Р. 27–51. doi:10.1080/09243450903569718
Kyndt E., Gijbels D., Grosemans I., Donche V. Teachers’ Everyday Professional Development: Mapping Informal Learning Activities, Antecedents, and Learning Outcomes. Review of Educational Research. 2016. №86 (4). Р. 1111-1150. doi: 10.3102%2F0034654315627864
Kwakman K. Factors affecting teachers’ participation in professional learning activities. Teaching and Teacher Education. 2003. №19. Р. 149–170. doi:10.1016/S0742-051X(02)00101-4
Lewin C., Scrimshaw P., Somekh B., Haldane M. The impact of formal and informal professional development opportunities on primary teachers’ adoption of interactive whiteboards. Technology, Pedagogy and Education. 2009. №18. Р. 173–185. doi: 10.1080/14759390902992592
Lohman M. C. Factors influencing teachers’ engagement in informal learning activities. Journal of Workplace Learning. 2006. №18(3), Р. 141–156. doi:10.1108/13665620610654577
Lomos C., Hofman R. H., Bosker R. J. Professional communities and student achievement — а meta-analysis.
School Effectiveness and School Improvement. 2011. № 22(2), Р. 121–148. doi: 10.1080/09243453.2010.550467
Louis K. S. Marks H. M. Does professional community affect the classroom? Teachers’ work and student experiences in restructuring schools. American Journal of Education. 1998. №106. Р. 532–575.
Meredith C., Moolenaar N., Struyve C. The importance of a collaborative culture for teachers’ job satisfaction and affective commitment. Eur J Psychol Educ. 2022. doi: 10.1007/s10212-022-00598-w
Prenger R., Poortman C., Handelzalts А. The Effects of Networked Professional Learning Communities.
Journal of teacher education. 2019. № 70(5), Р. 441–452. doi:10.1177/0022487117753574
Vangrieken K., Dochy F., Raes E., Kyndt E. Teacher collaboration: а systematic review. Educational Research Review. 2015. №15. Р. 17–40. doi:10.1016/j.edurev.2015.04.002
Vescio V., Ross D., Adams A. A review of research on the impact of professional learning communities on teaching practice and student learning. Teaching and Teacher Education. 2008. №24(1). Р. 80–91. doi:10.1016/j. tate.2007.01.004
Visscher A.J., Witziers B. Subject departments as professional communities? British Educational Research Journal. 2004. №30. Р. 785–800. doi: 10.1080/0141192042000279503
REFERENCE
Eljkin, O., Marushhenko, O., Masalitina, O., Minjkovsjka, I. (2019). Navchaty i navchatysja: jak i kudy zrostaty ukrajinsjkomu vchyteljstvu? Rezuljtaty doslidzhennja sfery pidvyshhennja kvalifikaciji j sertyfikaciji pedaghoghiv u ramkakh spiljnoji iniciatyvy rukhu EdCamp Ukraine i Ministerstva osvity i nauky Ukrajiny [Teach and learn: how and where to grow Ukrainian teachers? The results of a study in the field of professional development and certification of teachers in the framework of a joint initiative of the movement EdCamp Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine]. Vydavnyctvo TOV «Dim Reklamy».
Shhudlo, S., Zabolotna, O., Lisova, T. (2018). Ukrajinsjki vchyteli ta navchaljne seredovyshhe. Za rezuljtatamy Vseukrajinsjkogho monitorynghovogho opytuvannja vykladannja ta navchannja sered dyrektoriv i vchyteliv zaghaljnoosvitnikh navchaljnykh zakladiv (za metodologhijeju TALIS) [Ukrainian teachers and learning environment. According to the results of the All-Ukrainian monitoring survey of teaching and learning among principals and teachers of secondary schools (according to the TALIS methodology)]. DTzOV «Trek-LTD».
Attard, K. (2007). Habitual practice vs. the struggle for change: Can informal teacher learning promote ongoing change to professional practice? International Studies in Sociology of Education, 17, 147–162. doi:10.1080/09620210701433894
Burke, R. J., Greenglass, E. R., Schwarzer, R. (1996). Predicting teacher burnout over time: Effects of work stress, social support, and self-doubts on burnout and its consequences. Anxiety, Stress, and Coping, 9, 261–275. doi: 10.1080/10615809608249406
Darling-Hammond, L., Hyler, E.M., Gardner, M. (2017). Effective Teacher Professional Development. Palo Alto, CA: Learning Policy Institute. doi: 10.54300/122.311
Daly, A. J., Moolenaar, N. M., Bolivar, J. M., Burke, P. (2010). Relationships in reform: The role of teachers’ social networks. Journal of Educational Administration, 48, 359–391. doi:10.1108/09578231011041062 Goddard, Y. L., Goddard, R. D. Tschannen-Moran, M. (2007). A theoretical and empirical investigation of teacher collaboration for school improvement and student achievement in public elementary schools. Teachers College Record, 109(4): 877–896.
Eshchar-Netz, L., Vedder-Weiss, D., Lefstein, A. (2022). Status and inquiry in teacher communities.
Teaching and Teacher Education, 109. doi: 10.1016/j.tate.2021.103524
Katz, S., Earl, L. (2010) Learning about networked learning communities, School Effectiveness and School Improvement, 21:1, 27–51. doi:10.1080/09243450903569718
Kyndt, E., Gijbels, D., Grosemans, I., Donche, V. (2016) Teachers’ Everyday Professional Development: Mapping Informal Learning Activities, Antecedents, and Learning Outcomes. Review of Educational Research, 86 (4), 1111–1150. doi: 10.3102%2F0034654315627864
Kwakman, K. (2003). Factors affecting teachers’ participation in professional learning activities.
Teaching and Teacher Education, 19, 149–170. doi:10.1016/S0742-051X(02)00101-4
Lewin, C., Scrimshaw, P., Somekh, B., Haldane, M. (2009). The impact of formal and informal professional development opportunities on primary teachers’ adoption of interactive whiteboards. Technology, Pedagogy and Education, 18, 173–185. doi: 10.1080/14759390902992592
Lohman, M. C. (2006). Factors influencing teachers’ engagement in informal learning activities. Journal of Workplace Learning, 18(3), 141–156. doi:10.1108/13665620610654577
Lomos, C., Hofman, R. H., Bosker, R. J. (2011). Professional communities and student achievement — а meta-analysis. School Effectiveness and School Improvement, 22(2), 121–148. doi: 10.1080/09243453.2010.550467
Louis, K. S., Marks, H. M. (1998). Does professional community affect the classroom? Teachers’ work and student experiences in restructuring schools. American Journal of Education, 106, 532–575.
Meredith, C., Moolenaar, N., Struyve, C. (2022). The importance of a collaborative culture for teachers’ job satisfaction and affective commitment. Eur J Psychol Educ. doi: 10.1007/s10212-022-00598-w
Prenger, R., Poortman, C., Handelzalts, А. (2019). The Effects of Networked Professional Learning Communities. Journal of teacher education, 70(5), 441–452. doi:10.1177/0022487117753574
Supovitz, J. (2002). Developing communities of instructional practice. Teachers College Record, 104(8), 1591–1626. doi: 10.1111/1467-9620.00214
Vangrieken, K., Dochy, F., Raes, E., Kyndt, E. (2015). Teacher collaboration: A systematic review.
Educational Research Review, 15, 17–40. doi:10.1016/j.edurev.2015.04.002
Vescio, V., Ross, D., Adams, A. (2008). A review of research on the impact of professional learning communities on teaching practice and student learning. Teaching and Teacher Education, 24(1), 80-91. doi:10.1016/j.tate.2007.01.004
Visscher, A.J., Witziers, B. (2004). Subject departments as professional communities? British Educational Research Journal, 30, 785–800. doi: 10.1080/0141192042000279503
