Етична політика журналу

Етична редакційна політика

Редакційна політика наукового видання «Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка» спрямована на дотримання етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою. Діяльність редакційної колегії у цьому напрямі спирається на рекомендації Комітету з видавничої етики (Committee on Publication Ethics), а також на цінний досвід авторитетних міжнародних журналів та видавництв.

Важливою умовою прийняття статті до друку є наявність нових оригінальних наукових результатів, які раніше ніде не публікувалися.

У разі, якщо матеріали вже було опубліковано раніше, автор повинен надати редакції бібліографічну довідку про попередні публікації та обґрунтувати актуальність публікації нового варіанту, пояснивши характер доповнень і змін, внесених до останнього варіанту статті.

Будь-які суперечливі питання (фінансові, академічні, особисті та ін.) уважно розглядаються членами редакційної колегії. У разі підтвердження підозр, пов'язаних з можливим плагіатом або фальсифікацією результатів, стаття беззастережно відхиляється.

Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права без обмежень.

Усі взаємовідносини з питань видавничої етики, що виникають між авторами та редакційною колегією видання і не врегульовані цим документом, регулюються міжнародними загальноприйнятими стандартами COPE (Committee on Publication Ethics).

Попередження плагіату

Редакція визначає явище плагіату наступним чином:

Плагіат (англ. plagiarism) – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Самоплагіат (англ. self-plagiarism) – повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації.

Текстовий плагіат – повне або часткове запозичення фрагментів тексту (не видозмінених або модифікованих), що присутній у статях, тезах, звітах, монографіях, рукописах кваліфікаційних робіт, тощо.

Дії, що характеризують процес плагіату:

  1. видавання чужої роботи за власну;
  2. копіювання слів або ідей іншої особи без посилання на її праці;
  3. умисне упущення посилання зі списку джерел;
  4. надання невірних даних про джерело (наприклад «бите» посилання);
  5. зміна порядку слів зі збереженням загальної структури речення та без посилання на джерело;
  6. копіювання великої кількості тексту або ідей із зазначенням посилань на джерела, що в сукупності складають більшу частину статті.

Плагіат класифікують за наступними категоріями:

  1. точне копіювання без змін (Copy & Paste) та без належного бібліографічного оформлення запозичених фрагментів;
  2. копіювання із змінами у мовній, лексичній і технологічній інтерпретації (із перестановкою слів, заміною літер, цифр);
  3. наслідування стилю;
  4. переклад з іншої мови;
  5. запозичення ідеї.

Процедура:

  1. Всі рукописи, подані в редакцію, перевіряються виконавчим редактором на унікальність за допомогою сервісу пошуку текстових збігів Unicheckна етапі первинного розгляду.
  2. У випадках виявлення плагіату рукопис відхиляється.
  3. Усю відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори представлених матеріалів згідно чинного законодавства України (Закон України «Про авторське право і суміжні права»).