Трансгресія як наріжний концепт постнекласичної педагогіки й освіти.
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2409.2024.421Анотація
У статті аналізується поняття трансгресії як явища перетину непрохідної межі, що постає
наріжним концептом постнекласичної педагогіки й освіти. Показано, що у сфері логіки це явище
розкривається в контексті аналізу природи логічних аксіом, які мають непереборний логічний
імунітет, тобто не можуть бути ні доведені, ні спростовані. У сучасній фізиці зазначене явище
виявляється у феномені корпускулярно-хвильового дуалізму, який має багато екстраполяцій, зокрема в синергетиці, де трансгресія реалізується в теорії критичних явищ. З’ясовано, що зазначене поняття, яке відображає феномен докорінної трансформації процесів нашого світу, застосовується в мистецтві, філософії, психології, педагогіці. У статті робиться спроба екстраполяції
феномену трансгресії у сферу конкретних педагогічних практик, пов’язаних із розвивально-формувальними технологіями, які можуть бути застосовані щодо учасників освітнього процесу.
Вперше в історії розвитку педагогічної думки феномен трансгресії трактується в контексті
педагогічної синергетики, а також розробленої авторами концепції особистості як трансцендентної сутності, що складають головний зміст постнекласичної педагогіки й освіти. Окреслено поняття особистості як унікального суб’єкта, що володіє свідомістю, свободою та постає
творчою істотою. Зазначено, що людина реалізує самосвідомість (свободу) у тріадний спосіб:
1) у процесі фазових граничних станів (які вивчаються синергетикою в контексті теорії критичних станів), що передбачає зміну певного психофізіологічного, психоментального, психоемоційного стану; 2) за допомогою трансценденції / рефлексії як психоментального виходу (трансгресії)
людської істоти за просторово-часові межі буття; 3) завдяки інтеграції будь-яких протилежностей в акті творчого мислення, внаслідок чого досягається нейтральний стан, вільний від дуального принципу причинно-наслідкової залежності: у такому стані людська істота звільняється
від впливів середовища, стає неадаптивною, надситуативною, внутрішньо мотивованою, незалежною від зовнішніх мотиваційних чинників креативним початком, що творить заради самого процесу творчості, подібно до мистецької сфери, де митець творить у контексті принципу
«мистецтво заради мистецтва»
Завантаження
Посилання
Александров Д. Quo vadis?: трансгресія сучасного інституту освіти. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: педагогіка. 2018. № 1(20). С. 12–16.
Бех І. Д., Вознюк О. В. Людське «Я» як самодетермінована сутність / Синергетика: процеси самоорганізації технічних, технологічних та соціальних систем : матеріали Першої Всеукр. наук. конф.;
ред. І. Г. Грабар. Житомир, 17–18 черв. 2003 р. С. 93–96. URL: http://eprints.zu.edu.ua/26451/
Бех І. Д. Рефлексія як чинник саморозвитку особистості. Педагогічна і психологічна наука в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. Т. 1 : Загальна педагогіка та філософія освіти. К. : Педагогічна думка, 2012.
С. 191–202.
Буцикіна Є. О. Трансгресія в мистецтві: досвід естетичного аналізу. Гуманітарні студії. Збірник
наукових праць. Випуск 23. К. : ВПЦ «Київський університет», 2014. С. 3–11.
Вознюк О. В., Грабар І. Г., Грабар Т. П. Аналіз та синтез критичних явищ і кількісне моделювання
їх кінетики з позиції двомірного скейлінгу точок біфуркації. Збірник наукових праць ЖВІ НАУ. Випуск 1. 2008. С. 24–33. URL: http://eprints.zu.edu.ua/22804/
Вознюк О. В., Дубасенюк О. А. Цільові орієнтири розвитку особистості у системі освіти: інтегративний підхід. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 684 с. URL: http://eprints.zu.edu.ua/4073/
Вознюк О. В. Постнекласичний етап розвитку освіти і педагогіки / Матеріали ІІІ Міжнародної
науково-практичної конференції «Освіта для сталого розвитку: міжконтинентальний діалог інтелектуалів». К. : Ун-т ім. Б. Гринченка, 2015. С. 49–58.
Вознюк О. В. Постнекласична педагогіка як потужний ресурс професійної освіти. Професійна
підготовка фахівців: креативний підхід : монографія; за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во
Євенок О. О., 2017. С. 28–71. URL: http://eprints.zu.edu.ua/26372/
Вознюк О. В. Нова постнекласична парадигма мистецької освіти. Актуальні питання мистецької педагогіки : зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура. Хмельницький ТОВ Поліграфіст, 2016.
Вип. 5. С. 8–14. URL: http://eprints.zu.edu.ua/21003/
Вознюк О. В. Парадоксоведення навчальна дисципліна нової освітньої парадигми. Наукові записки Малої академії наук України. Збірник наукових праць. Серія: Педагогічні науки. 2014. № 6.
С. 44–62. URL: http://eprints.zu.edu.ua/20964/
Вознюк О. В. Педагогічна парадоксологія та її креативний потенціал. Креативна педагогіка.
Наук.-метод. журнал / Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. 2015.
№ 10. С. 67–74. URL: http://eprints.zu.edu.ua/26455/
Євтух М., Пелех Ю., Матвійчук А. Постнекласична педагогіка: філософсько-методологічне
осмислення наукового концепту. Освіта для сучасності — Edukacja dla wspolezesnosci : зб. наук. пр.
Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. Т. 1. С. 104–117.
Климчук В. О. Розвиток внутрішньої мотивації. Синергетика: процеси самоорганізації технічних, технологічних та соціальних систем : матеріали Першої Всеукраїнської наукової конференції /
ред. І. Г. Грабар. Житомир, 2003. С. 75–78.
Лисоколенко Т. Феномен трансгресії у фокусі філософської рефлексії. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія «Філософія. Педагогіка». 2022. № 1(2). С. 6–10.
Лук’янець В. С. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя. Філософська думка. 2006. № 3. С. 3–25.
Нуконенко Р. Трансгресія художніх форм в сучасному українському пластичному театрі. Вісник
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. № 2. С. 301–305.
Повторева С. М., Чурсинова О. Ю. Трансгресія і пошуки ідентичності в контексті гендерної проблематики і кіберфемінізму. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Серія «Філософія. Філософські перипетії». 2020. Т. 62. С. 33–46.
Рибалка В. В. Теорії особистості вітчизняної філософії, психології та педагогіки: посібник. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. 872 с. URL: http://eprints.zu.edu.ua/20492/
Яровицька Н., Касинюк Л. Остання людина як трансгресія до надлюдини. Вісник Львівського
університету. Серія «Філософсько-політологічні студії». 2018. № 17. С. 103‒108.
Abbot S. Book Review of Teaching to Transgress: Education as the Practice of Freedom. International
Journal for Students as Partners, 2017, No. 1(2), 129–130. DOI: 10.15173/ijsap.v1i2.3230
Collins M. A., Amabile T. M. Motivation and Creativity. Edited by R. J. Sternberg. In Handbook
of Creativity. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Pp. 297‒312.
Csikszentmihalyi M. Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention. New York:
HarperCollins, 1996. 387 p.
Deci E. L., & Ryan R. M. Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior. Berlin:
Springer Science & Business Media. 1985. DOI: 10.1007/978-1-4899-2271-7
Eysenck, H. J. Creativity as a product of intelligence and personality. In D. H. Saklofske & M. Zeidner
(Eds.), International Handbook of Personality and Intelligence, 1995, 231–247. Plenum Press. DOI:
1007/978-1-4757-5571-8_12
Hooks B. Teaching to Transgress: Education as the Practice of Freedom. New York, NY: Routledge, 1994.
https://academictrap.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/03/bell-hooks-teaching-to-transgress.pdf
Manasia L. From Community to Individual. Re-Thinking Photovoice Methodology for Education
Research. Edu World 7th International Conference, The European Proceedings of Social & Behavioural
Sciences, 2016, No. 555, 450–459, doi: 10.15405/epsbs.2017.05.02.55
Mielkov I. Higher Education under the Conditions of Complexity and Uncertainty of the World:
Post-non-classical Development Strategies and Personal Dimension. International Scientific Journal
of Universities and Leadership. 2020, No. (9), 62–77, doi:10.31874/2520-6702-2020-9-1-62-77
Ryan R., & Deci E. Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation, Development,
and Wellness. Guilford Press. 2018.
Ryan R. M., & Deci E. L. Self-Determination Theory and the Facilitation of Intrinsic Motivation,
Social Development, and Well-Being. American Psychologist. 2000, No. 55(1), 68–78, doi: 10.1037/0003-
X.55.1.68
Sanetra B., & Małodobry Z. Toward a Postclassical Paradigm for the Education of the Future. Futurity
Education. 2022, No. 2(1). 14–21. URL: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.20
REFERENCES
Aleksandrov, D. (2018). Quo vadis?: transhresiia suchasnoho instytutu osvity [Quo vadis?: transgression
of the modern institute of education]. Scientific Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University. Series:
Pedagogy, 1 (20), pp. 12–16 [in Ukrainian].
Bekh, I. D., & Vozniuk, O. V. (2003). Liudske «Ya» yak samodeterminovana sutnist [Human “I”
as a Self-Determined Entity]. Ed. I. H. Grabar, Synergetics: Processes of Self-Organization of Technical,
Technological and Social Systems: materials of the 1st All-Ukrainian scientific conference, Zhytomyr, June
–18, Zhytomyr, pp. 93–96 [in Ukrainian].
Bekh, I. D. (2012). Refleksiia yak chynnyk samorozvytku osobystosti [Reflection as a factor of selfdevelopment of personality]. Pedahohichna i psykholohichna nauka v Ukraini: zb. nauk. prats: v 5 t, T. 1,
Kyiv: Pedahohichna dumka, 191–202 [in Ukrainian].
Butsykina, Ye. O. (2014). Transhresiia v mystetstvi: dosvid estetychnoho analizu [Transgression in Art:
Experience of aesthetic analysis]. Humanities Studies, Collection of scientific works, Vypusk 23, Kyiv: VPTs
«Kyivskyi universytet», pp. 3–11 [in Ukrainian].
Vozniuk, O. V., Hrabar, I. H., & Hrabar, T. P. (2008). Analiz ta syntez krytychnykh yavyshch i kilkisne
modeliuvannia yikh kinetyky z pozytsii dvomirnoho skeilinhu tochok bifurkatsii [Analysis and synthesis
of critical phenomena and quantitative modeling of their kinetics from the standpoint of two-dimensional
scaling of bifurcation points]. Zbirnyk naukovykh prats ZhVI NAU, Vypusk 1, pp. 24–33 [in Ukrainian].
Voznyuk, O. V., & Dubaseniuk, O. A. (2009). Tsiliovi oriientyry rozvytku osobystosti u systemi
osvity: intehratyvnyi pidkhid [Target Orientations of Personality Development in the Education System:
An integrative approach]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 684 p. [in Ukrainian].
Voznyuk, O. V. (2015). Postneklasychnyi etap rozvytku osvity i pedahohiky. [The Post-Nonclassical
Stage of the Development of Education and Pedagogy]. Proceedings of the 3rd International Scientific and
Practical Conference «Education for Sustainable Development: Intercontinental Dialogue of Intellectuals»,
Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University, pp. 49–58 [in Ukrainian].
Voznyuk, O. V. (2017). Postneklasychna pedahohika yak potuzhnyi resurs profesiinoi osvity [Post-Classical
Pedagogy as a Powerful Resource of Professional Education]. Edited by O. A. Dubasenyuk, Profesiina
pidhotovka fakhivtsiv: kreatyvnyi pidkhid, Zhytomyr: Vyd-vo Yevenok O. O., pp. 28–71 [in Ukrainian].
http://eprints.zu.edu.ua/26372/
Voznyuk, O. V. (2016). Nova postneklasychna paradyhma mystetskoi osvity [New Post-non-classical
Paradigm of Art Education]. Aktualni pytannia mystetskoi pedahohiky: zb. nauk. prats, hol. red.
I. M. Shorobura, Khmelnytskyi, TOV Polihrafist, Vyp. 5, pp. 8–14 [in Ukrainian].
Voznyuk, O. V. (2014). Paradoksovedennia navchalna dystsyplina novoi osvitnoi paradyhmy
[Paradoxology is an educational discipline of the new educational paradigm]. Naukovi zapysky Maloi
akademii nauk Ukrainy, zbirnyk naukovykh prats, Seriia: Pedahohichni nauky, 6, pp. 44–62 [in Ukrainian].
Voznyuk, O. V. (2015). Pedahohichna paradoksolohiia ta yii kreatyvnyi potentsial [Pedagogical
Paradoxology and Its Creative Potential]. Kreatyvna pedahohika, nauk.-metod. Zhurnal Akademiia
mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoi pedahohiky [Academy of International Cooperation in Creative
Pedagogy], № 10, pp. 67–74 [in Ukrainian].
Yevtukh, M., Pelekh Yu., & Matviichuk, A. (2015). Postneklasychna pedahohika: filosofsko-metodolohichne
osmyslennia naukovoho kontseptu [Post-Nonclassical Pedagogy: Philosophical and methodological
understanding of the scientific concept]. Osvita dlia suchasnosti — Edukacja dla wspolezesnosci: zb. nauk.
prats, Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, T. 1, pp. 104–117 [in Ukrainian].
Klymchuk, V. O. (2003). Rozvytok vnutrishnioi motyvatsii [Development of Internal Motivation].
Synerhetyka: protsesy samoorhanizatsii tekhnichnykh, tekhnolohichnykh ta sotsialnykh system: materialy
pershoi vseukrainskoi naukovoi konferentsii, Zhytomyr, pp. 75–78 [in Ukrainian].
Lysokolenko, T. (2022). Fenomen transhresii u fokusi filosofskoi refleksii [The Phenomenon
of Transgression in the Focus of Philosophical Reflection]. Bulletin of the Dnipro Academy of Continuing
Education “Philosophy. Pedagogy”, Series: Philosophy. Pedagogy, 1(2), pp. 6–10 [in Ukrainian].
Lukianets, V. S. (2006). Fundamentalna nauka i naukovyi svitohliad u perspektyvi XXI storichchia
[Fundamental science and scientific outlook in the perspective of the 21st century]. Filosofska dumka, 3,
pp. 3–25 [in Ukrainian].
Nukonenko, R. (2020). Transhresiia khudozhnikh form v suchasnomu ukrainskomu plastychnomu
teatri [Transgression of Art Forms in Modern Ukrainian Plastic Theater]. Bulletin of the National Academy
of Culture and Arts Management Нerald, 2, 301–305 [in Ukrainian].
Povtoreva, S. M., & Chursynova, O. Yu. (2020). Transhresiia i poshuky identychnosti v konteksti
hendernoi problematyky i kiberfeminizmu [Transgression and the Search for Identity in the Context
of Gender Issues and Cyberfeminism]. Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University, Series
“Philosophy. Philosophical Peripeteias”, T. 62, pp. 33–46 [in Ukrainian].
Rybalka, V. V. (2015). Teorii osobystosti vitchyznianoi filosofii, psykholohii ta pedahohiky [Personality
Theories of Domestic Philosophy, Psychology and Pedagogy]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka,
p. [in Russian].
Yarovytska, N., & Kasyniuk, L. (2018). «Ostannia liudyna» yak transhresiia do nadliudyny [“The Last”
Man as Transgression to “Overman”]. Bulletin of Lviv University, Series Philosophical and Political Studies,
, pp. 103‒108 [in Ukrainian].
Abbot, S. (2017). Book Review of Teaching to Transgress: Education as the Practice of Freedom.
International Journal for Students as Partners, 1 (2), 129–130 [in English].
https://doi.org/10.15173/ijsap.v1i2.3230
Collins, M. A., Amabile, T.M. (1999). Motivation and Creativity. Edited by R. J. Sternberg. In Handbook
of Creativity. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 297‒312 [in English].
Csikszentmihalyi, M. (1996). Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention. New York:
HarperCollins, 387 p. [in English].
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (1985). Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior.
Berlin: Springer Science & Business Media [in English].
https://doi.org/10.1007/978-1-4899-2271-7
Eysenck, H. J. (1995). Creativity as a Product of Intelligence and Personality. D. H. Saklofske &
M. Zeidner (Eds.), In International Handbook of Personality and Intelligence (pp. 231–247), Plenum Press
[in English].
https://doi.org/10.1007/978-1-4757-5571-8_12
Hooks, B. (1994). Teaching to Transgress: Education as the Practice of Freedom. New York, NY: Routledge
[in English].
https://academictrap.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/03/bell-hooks-teaching-to-transgress.pdf
Manasia, L. (2016). From Community to Individual. Re-Thinking Photovoice Methodology
for Education Research. Edu World 7th International Conference, The European Proceedings of Social &
Behavioural Sciences, 55, 450–459 [in English].
https://doi.org/10.15405/epsbs.2017.05.02.55
Mielkov, I. (2020). Higher Education under the Conditions of Complexity and Uncertainty of the World:
Post-non-classical Development Strategies and Personal Dimension. International Scientific Journal
of Universities and Leadership, (9), 62–77 [in English].
https://doi.org/10.31874/2520-6702-2020-9-1-62-77
Ryan, R., & Deci, E. (2018). Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation,
Development, and Wellness. Guilford Press [in English].
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-Determination Theory and the Facilitation of Intrinsic Motivation,
Social Development, and Well-Being. American Psychologist, 55(1), 68–78 [in English].
https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68
Sanetra, B., & Małodobry, Z. (2022). Toward a Postclassical Paradigm for the Education of the Future.
Futurity Education, 2(1), 14–21 [in English].
