Система забезпечення якості освіти майбутніх фахівців зі спеціальної освіти в Україні
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2409.2025.4314Анотація
Стаття присвячена вивченню особливостей системи забезпечення якості освіти майбутніх
фахівців зі спеціальної освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях
вищої освіти в Україні.
На основі аналізу сучасних українських досліджень визначено, що провідними в Україні й досі є те-
оретичні методолого-концептуальні підходи до вивчення та розроблення цієї проблеми. На сьо-
годні не представлено жодного комплексного практико-орієнтованого дослідження, у якому були
б проілюстровані чи проаналізовані конкретні шляхи забезпечення / підвищення якості підго-
товки фахівців зі спеціальної освіти. На відміну від українських досліджень зарубіжні пропонують
конкретні практико-орієнтовані підходи до системи забезпечення якості освіти майбутніх фа-
хівців зі спеціальної / інклюзивної освіти.
Для проведення дослідження використано два критерії: наявність акредитації від НАЗЯВО (свід-
чення про якість навчально-методичного забезпечення, кадрового забезпечення тощо відповід-
но до критеріїв акредитаційної експертизи) та привабливість освітньої програми (обсяги пода-
них заяв, кількість зарахованих здобувачів тощо за даними вступної кампанії 2023 року, порівня-
но з такими ж показниками у 2024 році в Україні).
Встановлено, що за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти 18 (33 %) із 54 освітніх програм
мають акредитацію від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, одна
з-поміж них має акредитацію із визначенням «зразкова», 26 (48 %) — мають акредитацію від Мі-
ністерства освіти і науки України, 6 — статус «умовна (відкладена) акредитація» та 8 (14 %) —
статус «не акредитована». Щодо другого (магістерського) рівня вищої освіти, то із 55 освітніх
програми 26 (47 %) акредитовано НАЗЯВО, 2 із них із визначенням «зразкова», 20 освітніх програм
(36 %) акредитовано Міністерством освіти і науки України, 6 (10 %) — мають умовну (відкладену)
акредитацію та 4 (7 %) — не акредитовані.
Відповідно до визначеного другого критерію встановлено: абітурієнти при поданні заяв віддава-
ли перевагу провідним закладам України у містах Львів та Київ. Також перевага для подання заяв
надавалась університетам України, які знаходяться на заході країни, що є закономірним у межах
безпекових умов. У 2024 ріці абітурієнти в основному обирали акредитовані освітні програми,
проте не в усіх університетах вони є від НАЗЯВО — 4 ЗВО мають акредитовані НАЗЯВО освітні
програми, 2 — акредитовані Міністерством освіти і науки України, 3 — умовні (відкладені) акре-
дитації, 1 — не акредитовану. За другим (магістерським) рівнем вищої освіти зі спеціальності
016 «Спеціальна освіта» вибір ЗВО має переважно регіональний характер, крім того переважнабільшість освітніх програм є акредитованими НАЗЯВО. Встановлено різке збільшення абітурі-
єнтів у 2024 році. Загалом по Україні кількість поданих заяв збільшилась на 34 % порівняно із 2023
роком, також збільшилась і кількість здобувачів, які вступили для здобуття другого (магістер-
ського) рівня вищої освіти на 18 %.
Завантаження
Посилання
Галайко Ю. А. Теоретико-методологічні засади інноваційних технологій у професійній підго-
товці фахівців зі спеціальної освіти. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана
Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2022. Вип. № 2. С. 145–150.
Докучина Т. О. Професійна мобільність фахівців спеціальної освіти у контексті міждисциплі-
нарного дискурсу. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна ро-
бота». 2022. Вип. 1 (50). С. 86–89.
Кононова М. Критерії та показники професійного розвитку майбутніх фахівців спеціальної осві-
ти. Педагогічні науки. 2019. № 713. С. 83–87. DOI: https://doi.org/10.33989/2524-2474.2019.73.180972
Мартинчук О. В. Концепція підготовки майбутніх фахівців у галузі спеціальної освіти до профе-
сійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Збірник наукових праць Хмельницького
інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2018. № 1. С. 49–53.
Мартинчук О., Бородата Ж., Гомон Я., Кордиш Ю. Аналіз міжнародного досвіду у контексті роз-
роблення вітчизняного профілю вчителя спеціальної освіти. Освіта осіб з особливими потребами
в умовах миру і війни: матеріали IХ Міжнародного конгресу зі спеціальної педагогіки та психології.
С. 332–337.
Мартинчук О. В. Теорія і практика підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності
в інклюзивному освітньому середовищі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед.
наук: 13.00.03. Київ, 2019. 45 с.
Про затвердження Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється під-
готовка здобувачів вищої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 977.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-19#Text (дата звернення: 20.05.2024).
Про затвердження Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється під-
готовка здобувачів вищої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2024 № 686.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1013-24#n7 (дата звернення: 06.01.2025).
Синьов В., Супрун Д., Шеремет М. Тенденції професійної підготовки фахівців спеціальної освіти
в системі вищої школи. Вища освіта України. 2020. № 1. С. 34–42.
Стрельніков В. Ю. Модель моніторингу процесу формування професійної компетентності май-
бутніх педагогів спеціальної освіти. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. № 69. 2020. С. 34–42.
Hamm, J. V., Lee, D., & Farmer, T. W. (2024). Social (Dis)Integration: Using Social Ties and Networks
to Understand Potential Sources of and Leverage Points for Middle School Special Education Teachers’
Burnout. Journal of Emotional and Behavioral Disorders. DOI: 10.1177/10634266241237998
Ming, Hong (2024). Status, Influencing Factors and Paths on Professional Identity of Special Education
Teachers. International Journal of Inclusive Education. DOI: 10.1080/13603116.2024.2318614
Peterson-Ahmad, Maria B., Randa Keeley, and Andrea Frazier (2023). Using Mixed Reality to Support
Inclusive Teaching Strategies in General and Special Education Preparation Programs. Social Sciences 12:
DOI: 10.3390/socsci12110596.
REFERENCES
Halaiko, Yu. A. (2022). Teoretyko-metodolohichni zasady innovatsiinykh tekhnolohii u profesiinii
pidhotovtsi fakhivtsiv zi spetsialnoi osvity [Theoretical and methodological foundations of innovative
technologies in the professional training of special education specialists]. Bulletin of the Bohdan Khmelnytskyi
National University of Cherkasy, Series “Pedagogical Sciences”, Issue 2, pp. 145–150 [in Ukrainian].
Dokuchina, T. O. (2022). Profesiina mobilnist fakhivtsiv spetsialnoi osvity u konteksti
mizhdystsyplinarnoho dyskursu [Professional Mobility of Special Education Professionals in the Context
of Interdisciplinary Discourse]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University, Series “Pedagogy. Social Work”,
Issue 1(50), pp. 86–89 [in Ukrainian].
Kononova, M. (2019). Kryterii ta pokaznyky profesiinoho rozvytku maibutnikh fakhivtsiv spetsialnoi
osvity [Criteria and Indicators of Professional Development of Future Special Education Specialists].
Pedagogical Sciences, 2019, № 713, pp. 83–87 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.33989/2524-2474.2019.73.180972
Martynchuk, O. V. (2018). Kontseptsiia pidhotovky mayibutnikh fakhivtsiv u haluzi spetsialnoi osvity do
profesiinoi diialnosti v inkliuzyvnomu osvitniomu seredovyshchi [The concept of training future specialists
in the field of special education for professional activity in an inclusive educational environment]. Collection
of scientific papers of Khmelnytskyi Institute of Social Technologies of the University “Ukraine”, 1, pp. 49–53
[in Ukrainian].
Martynchuk, O., Borodata, Zh., Homon, Ya., & Kordysh, Yu. (2023). Analiz mizhnarodnoho dosvidu
u konteksti rozroblennia vitchyznianoho profiliu vchytelia spetsialnoi osvity [Analysis of international
experience in the context of developing the national profile of a special education teacher]. In Education
of Persons with Special Needs in Peace and War, Proceedings of the IX International Congress on Special
Pedagogy and Psychology, pp. 332–337 [in Ukrainian].
Martynchuk, O. V. (2019). Teoriia i praktyka pidhotovky fakhivtsiv zi spetsialnoi osvity do profesiinoi
diialnosti v inkliuzyvnomu osvitnomu seredovyshchi [Theory and Practice of Training Special Education
Specialists for Professional Activity in an Inclusive Educational Environment]. Author’s abstract
of the dissertation for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences: 13.00.03, Kyiv, 45 p. [in Ukrainian].
Pro zatverdzhennia Polozhennia pro akredytatsiiu osvitnikh prohram, za yakymy zdiisniuietsia pidhotovka
zdobuvachiv vyshchoi osvity. (2019). [On Approval of the Regulation on Accreditation of Educational
Programs for the Training of Higher Education Applicants]. Order of the Ministry of Education and Science
of Ukraine (№. 977 of 11.07.2019) [in Ukrainian].
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-19#Text
Pro zatverdzhennia Polozhennia pro akredytatsiiu osvitnikh prohram, za yakymy zdiisniuietsia pidhotovka
zdobuvachiv vyshchoi osvity. (2024). [On Approval of the Regulation on Accreditation of Educational
Programs for the Training of Higher Education Applicants]. Order of the Ministry of Education and Science
of Ukraine (№. 686 of 15.05.2024). [Electronic resource]. [in Ukrainian].
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1013-24#n7
Syniov, V., Suprun, D., & Sherenet, M. (2020). Tendentsii profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv spetsialnoi
osvity v systemi vyshchoi shkoly [Trends in Professional Training of Special Education Specialists
in the Higher Education System]. Higher Education of Ukraine, 1, pp. 34–42 [in Ukrainian].
Strelnikov, V. Yu. (2020). Model monitorynhu protsesu formuvannia profesiinoi kompetentnosti
maibutnikh pedahohiv spetsialnoi osvity [Model for Monitoring the Process of Forming Professional
Competence of Future Special Education Teachers]. Problems of Engineering and Pedagogical Education,
, pp. 34–42 [in Ukrainian].
Hamm, J. V., Lee, D., & Farmer, T. W. (2024). Social (Dis)Integration: Using Social Ties and Networks
to Understand Potential Sources of and Leverage Points for Middle School Special Education Teachers’
Burnout. Journal of Emotional and Behavioral Disorders [in English].
DOI: 10.1177/10634266241237998
Ming, Hong (2024). Status, Influencing Factors and Paths on Professional Identity of Special Education
Teachers. International Journal of Inclusive Education [in English].
DOI: 10.1080/13603116.2024.2318614
Peterson-Ahmad, Maria B., Randa Keeley, and Andrea Frazier (2023). Using Mixed Reality to Support
Inclusive Teaching Strategies in General and Special Education Preparation Programs. Social Sciences, 12:
[in English].
DOI: 10.3390/socsci12110596
